Лінійка реквієм "Чорнобиль - біль душі", присвячена 33-річниці
Дню пам'яті жертв
Чорнобильської катастрофи
Чорнобиля гіркий полин
На серце ліг незримо й тяжко,
І пливе над землею дзвін
Із тихим стогоном протяжно.
То дзвонять дзвони не Хатині,
Де слід лишила свій війна,
Це стогнуть землі України,
Де мирний атом не мина.
Він впав смертельною росою
На рай дібров, на зелень трав,
Своєю чорною косою
Провів по розмаїттю барв.
І попелом покрились села,
І згинуло усе живе,
Пропали усмішки веселі,
Замовкло птаство лісове.
Лиш на отруєній землі
Небачена розкрилась квітка –
Про допомогу крик німий,
Між попелом остання іскра.
Запала тиша…
Проходять роки, та біль Чорнобильської катастрофи ніколи не зітреться з людської історії, не згасне у віках. Тож давайте будемо пам’ятати й надалі та подякуємо тим ХТО віддав свої життя за наше з вами майбутнє.
Ми схиляємо голови перед героями та жертвами Чорнобильської катастрофи. Низький уклін! Вічна Вам пам'ять!
